Аплікаційна терапія Ляпко у реабілітації після перенесення COVID-19

Чи показана реабілітація після перенесення COVID-19?

Перенесення COVID-19 навіть у легкій формі не проходить безслідно для легенів, а також інших органів та систем організму. Тому реабілітація потрібна всім пацієнтам, які перенесли це захворювання.

У чверті пацієнтів коронавірусна інфекція може призводити до розвитку пневмонії. Після перенесення такого серйозного запального процесу організму потрібна грамотна реабілітація для повноцінного відновлення.

Порушення у роботі органів дихання призводять до нестачі кисню в організмі, що негативно позначається на роботі всіх органів та систем.

Зміни у легенях при коронавірусі

Спочатку вірус вражає верхні дихальні шляхи, потім може опуститися в легені та спричинити розвиток вірусної пневмонії.

Вірус руйнує стінки альвеол, це призводить до порушення процесів газообміну в них, а також в альвеолах накопичується запальний ексудат. Такий процес може призвести до заміни уражених ділянок щільною сполучною тканиною, яка не здатна до розтягування, що називають фіброзом легень. Фіброз – це виникнення рубців та шрамів. Якщо уражені невеликі ділянки легень, то рубцювання не впливає на легеневу функцію. Якщо процес охоплює великі ділянки, то легені не можуть повноцінно виконувати дихальну функцію, їх життєвий об'єм зменшується, виникають незворотні зміни легеневої функції, дихальна недостатність, що може призвести до інвалідності.

Розвиток пневмофіброзу призводить до виникнення задишки, особливо після фізичного навантаження, зниження працездатності аж до інвалідності, нападів запаморочення, сухого кашлю, болю в грудях.

Щоб уникнути таких небажаних наслідків, потрібне проведення відновлювальних заходів (реабілітація) після пневмонії та коронавірусу.

На формування пневмофіброзу легень йде не менше трьох місяців. Сформований фіброз необоротний, але на стадії розвитку процесу фіброзні зміни можуть зменшуватися в результаті медикаментозних та фізіотерапевтичних методів лікування.

Постковідний синдром або довгий ковід

Так називаються різні проблеми зі здоров'ям, які залишаються з людиною після одужання протягом більш ніж 12 тижнів. Деякі їх виникають ще під час хвороби, наприклад: задишка, кашель чи зміна смаку. Інші з'являються вже після одужання: безсоння, депресія, запаморочення чи проблеми з концентрацією уваги.

Найчастіші постковідні ускладнення

Погіршення загального самопочуття: слабкість, підвищення температури вище 37 ° C, біль у тілі, задишка, кашель.

З боку серцево-судинної системи: скарги на прискорене серцебиття, важкість у серці.

З боку нервової системи: периферична невропатія - поколювання або оніміння рук, ніг та інших частин тіла. Когнітивні порушення: туман у голові, втрата концентрації або проблеми з пам'яттю; головна біль, запаморочення, порушення сну. У людей похилого віку буває психічний розлад (делірій): людина не впізнає оточуючих, не пам'ятає своє ім'я і страждає від плутанини в думках.

Психологічні ознаки: стан тривожності, депресія.

Скарги на роботу шлунково-кишкового тракту: біль у животі, рідке випорожнення, зниження апетиту, втрата ваги.

Практично у всіх пацієнтів відзначається ураження печінки – зміни її функції та виражене зростання печінкових ферментів. Це може бути наслідком прийому великої кількості лікарських засобів.

З боку скелетно-м'язової системи: скарги на біль у суглобах, м'язах.

З боку лор органів: втрата смаку, запаху, дзвін та біль у вухах, біль у горлі, запаморочення.

Шкірний висип.

Коли можна приступати до реабілітації

Від того, наскільки важко хворіла людина, залежить її самопочуття після одужання. Людям, які потрапили до лікарні, потрібна більш тривала та інтенсивна реабілітація, ніж тим, хто хворів удома. Але навіть люди, яким реабілітація не потрібна, можуть щось зробити, щоб відчути себе краще.

Наявність таких симптомів: задишка у стані спокою, швидка стомлюваність, сухий кашель, напади запаморочення, зниження сатурації та ін. вказує на збереження змін у стані та функціонуванні легень.

Програма реабілітації спрямована на усунення цих симптомів. Реабілітацію варто розпочинати якомога раніше. Починати працювати над відновленням організму після перенесеної коронавірусної інфекції, пневмонії можна з дозволу лікаря після остаточного усунення гострого запального процесу та нормалізації температури тіла.

Для досягнення необхідних результатів важливим є індивідуальний підхід у виборі комплексу відновлювальних заходів, з урахуванням ступеня тяжкості перенесеного захворювання, характеру пневмонії, обширності уражень легень, статі, віку, ваги, наявності супутніх захворювань та інших факторів.

Як правило, після отримання дозволу від лікаря, реабілітація призначається на 20-25 день після початку лікування.

За термінами програма відновлення після коронавірусної інфекції розрахована на 2-12 тижнів.

На відновлення після важкого захворювання знадобиться більше часу: 6 - 12 місяців.

Після перенесеної пневмонії реабілітацію потрібно проходити курсами по 10 днів з перервами 3-5 днів.

Основними завданнями реабілітації після пневмонії є:

• посилення кровотоку та лімфотоку в легенях для розсмоктування запального ексудату та профілактики розвитку фіброзу легень;
• забезпечення максимального виведення мокротиння;
• зміцнення дихальних м'язів, відновлення нормальних параметрів дихання;
• усунення синдрому хронічної втоми;
• відновлення роботи серцево-судинної, нервової та інших систем організму;
• вплив на психологічний статус (тривожний стан);
• відновлення когнітивних здібностей.

Рекомендуються: дихальна гімнастика; ЛФК; інгаляції; лікувальний масаж; дієта; фізіотерапія, режим праці та відпочинку.

Фізіотерапевтичне лікування

На етапі відновлювального лікування для активації імунної системи, усунення залишкових запальних вогнищ у легенях, корекції супутніх синдромів широко застосовуються методи фізіотерапевтичного лікування: аероіонотерапія, галотерапія, бальнеолікування, низькоінтенсивна лазеротерапія, низькочастотна магнітотерапія, ультразвукова, світлозвукова аплікаційна терапія Ляпко та ін.

Аплікаційна терапія Ляпко

Аплікаційні пристрої Ляпко слід віднести до групи імуностимуляторів (не хімічного походження!). Вони м'яко нормалізують роботу імунної системи та допомагають організму протистояти інфекціям та несприятливим факторам навколишнього середовища.

Є одним із методів рефлексотерапії і можуть розглядатися як самостійний розділ фізіотерапевтичного лікування. Аплікаційна терапія Ляпко відноситься до немедикаментозних методів лікування.

Аплікатори Ляпко в різних модифікаціях (пластини, валики, аплікаційні пояси, аплікаційні стрічки) є оригінальним, потужним приладом, що володіє безліччю оздоровчих можливостей.

Їхня дія заснована на принципах традиційної китайської медицини — поверхневої багатогольчастої акупунктури, а також на загальних фізіологічних механізмах життєдіяльності.

Механізми дії аплікатор

Високий оздоровчий ефект аплікаторів Ляпко обумовлений поєднанням інтенсивних реакцій:

• рефлекторно-механічніх;
• гальвано-електричних;
• імунологічніх.

Аплікаційна терапія має виражену знеболювальну та спазмолітичну дію. Покращує кровообіг, лімфострум, мікроциркуляцію, зменшує набряк тканин. Активує тканинні механізми імунного захисту, підвищує в крові рівень власних опіатних пептидів та антистресорних гормонів, знижує рівень чутливості больових рецепторів, позитивно психоемоційно впливає і, як результат, стимулює загальні адаптаційні механізми людини. Доторкаючись до шкіри, голки аплікатора стимулюють викид внутрішніх ліків людини, включаючи в роботу його «внутрішнього лікаря».

Аплікатори широко застосовуються в умовах лікувальних закладів, в оздоровчих центрах та санаторіях. Простота застосування, безпека, висока ефективність за мінімальних зусиль дозволяють рекомендувати аплікатори для самостійного використання в домашніх умовах. Важливо відмітити, що локальне (місцеве) поліпшення кровообігу при аплікаційної терапії відбувається без додаткового навантаження на серце, оскільки посилюється робота периферичного кровообігу, і серце тим часом відпочиває. Це дуже важливо для всіх категорій хворих і, особливо, з ішемічною хворобою серця, недостатністю кровообігу 1-2 ступеня, людей похилого віку.

Лікувальна дія аплікаторів посилюється, якщо їх застосовувати на шкіру, попередньо змочену водою, гіпертонічним розчином або на марлеву серветку з відваром лікарських трав, лікарських препаратів на водній основі. Після зняття аплікатора всі пори шкіри в місці його застосування розкриті і нанесення лікувальних масел, мазей та компресів найбільш ефективно.

Методики застосування аплікаційної терапії Ляпко для реабілітації після перенесеного ковіда

При пневмонії аплікаційна терапія Ляпко призначається з 3-4 дня – кінця першого тижня від початку захворювання за відсутності підвищеної температури тіла та триває весь період лікування та реабілітації.

Зони аплікацій при пневмонії (мал. 1): основна 4; допоміжні 3, 5, 13, 14; додаткові 21, 23, 25, 29, 31.

Мал.1

Вплив на психологічний статус.

Для поліпшення психоемоційного стану, зняття тривожності рекомендується застосовувати аплікатори на шийно-комірцеву та міжлопаткову зони (зони стресу). Також застосування у вечірній час на будь-які області тіла, залежно від проблеми, сприяє відновленню сну.

Поліневропатія кінцівок, біль у суглобах, у м'язах.

Якщо проблема пов'язана з поліневропатією, ураженням суглобів верхніх кінцівок, то потрібно впливати аплікаторами на шийно-комірцевий відділ хребта, звідки йде іннервація до верхніх кінцівок, потім на всю кінцівку або область хворого суглоба.

Якщо проблеми в нижніх кінцівках, то потрібно застосовувати аплікатори на попереково-крижовий відділ хребта, звідки йде іннервація до нижніх кінцівок, потім на всю кінцівку або область хворого суглоба.

Впливати можна одночасно чи послідовно.

Наприклад: на зону спини плоский аплікатор, а кінцівку прокочуємо аплікаційними валіками або фіксуємо аплікаційні пояси: «Чарівна стрічка Здоров'я», пояс «Універсальний М», пояс «Малюк».

На зону спини рекомендовано застосовувати плоскі аплікатори великих розмірів: Аплікатор «Килимок великий», «Масажний килимок голковий великий», «Шанс 6,2 х4», «Народний».

«Ромашка М», «Квадро». Чим більше площа дії, тим краще ефект.

Також можливе використання плоских аплікаторів менших розмірів: "Масажна подушка голчаста", "Устілки плюс", "Шанс", "Супутник плюс", які укладають на зону проекції легень. Крім зони спини для посилення ефекту, рекомендовано застосовувати аплікатори на допоміжні зони на передній поверхні тулуба (зони 13,14).

Час дії 20-30 хвилин, курс лікування 10-14 днів, який можна повторювати після перерви через 1-2 тижні.

Крім плоских аплікаторів можна обкатувати зону спини, передньої поверхні тулуба, рук, ніг "Валиком великим М" або "Валиком універсальним М" до появи рівномірно рожевого забарвлення шкіри. Їх також можна використовувати для розігріву тіла перед масажем.

Спочатку прокочуємо валиком вздовж хребта, по міжребер'ям з одного боку, до появи рівномірно рожевого забарвлення. Потім, так само прокочуємо другий бік. Час дії 3-7-10 хвилин залежно від індивідуальної реакції шкіри.

Обкатка "Валиком великим М", "Валиком універсальним М", "Валиком лицьовим М", "М'ячиком голчастим" проблемних зон на руках і на ногах. Прокочування в долонях протягом 10-15 хвилин покращує когнітивні функції, дрібну моторику, чинить заспокійливий ефект.

Для покращення роботи органів черевної порожнини, кишечника аплікаційна терапія Ляпко показана на зону живота, зону проекції печінки, де знаходиться найбільша кількість лімфоїдної тканини, що відповідає за роботу імунної системи. Для цього рекомендується застосовувати плоскі аплікатори великих та середніх розмірів.

А також аплікаційні пояси: «Малюк», «Універсальний М», «Супутник» на нижньо-грудний та попереково-крижовий відділ хребта, а також на передню черевну стінку (одночасно або по черзі).

Також можна обмотати ці зони «Чарівною стрічкою «Здоров'я» на 20-30 хвилин або прокатати зони аплікаційними валиками протягом 10-15 хвилин.

Аплікаційна терапія Ляпко на зону живота застосовується як самостійна процедура, так і як підготовка для розслаблення м'язів передньої черевної стінки перед вісцеральним масажем живота по Огулову А.Т.(масаж внутрішніх органів через передню черевну стінку), лімфатичним масажем живота по Шишової О., та ін. Такі процедури покращують роботу внутрішніх органів, знімають застійні, запальні явища в них, відновлюють роботу лімфатичної системи, підвищують імунітет.

Для покращення функції легень, зняття напруги в м'язах, при болях у кінцівках рекомендується масаж всього тіла: спини, передньої поверхні грудної клітки, сідниць, кінцівок, голови. Можна робити як ручний масаж, так і використовуючи масажер «Фараон», яким працюють через тонку тканину або тілом, змащеним маслом, кремом. Тривалість масажу та його інтенсивність визначає отримання бажаного ефекту. Короткий масаж, 3–5–7 хв., має тонізуючу (стимулюючу) дію.

Тривалий, до 15 хв. і більше, масаж сприяє повному розслабленню м'язів, створює седативний (заспокійливий) ефект. Під час сеансу слід виконувати кругові рухи за годинниковою стрілкою або поздовжні – вгору-вниз. Після масажу рекомендуємо укладання на плоский аплікатор для відпочинку та релаксації.

Обов'язково потрібно впливати на стопи аплікатором «Устілки плюс», тому що стопа є особливою рефлексогенною зоною організму, де відображені всі органи і системи.

Стимулююча (тонізуюча>) дія – 5 – 7 – 10 хвилин вранці в активному руховому режимі (ходьба).

Початкове положення – стоячи на устілках або інтенсивна «прокатка» предмета (скалки, тенісного м'ячика або скляної пляшки) стопою з устілкою. Для економії часу на устілках можна приймати душ, поєднувати з ваннами для ніг.

Заспокійлива (седативна) дія ввечері – 15 – 30 хвилин плавних, поступальних, хвилеподібних рухів стопи на устілці або «делікатна» прокатка предмета – вихідне положення – сидячи на стільці або лежачи в ліжку.