Пролежні та аплікаційна терапія Ляпко

Пролежні - визначення, ступені поразки

Пролежні — виразково-некротичні та дистрофічні зміни тканин, що виникають на ділянках тіла з постійним тиском, або утворюються внаслідок порушення трофіки у хворих, що ослаблені, довго лежачі хворі.

Основними причинами утворення пролежнів є блокування кровообігу та недостача рухів хворого. Кровоток, в основному, блокується вагою тіла в ділянці кісткових виступів, які здавлюють і притискають м'які тканини до поверхні ліжка або крісла, тим самим перекриваючи кровоносні судини.

Пролежні – це завжди неприємне та небезпечне ускладнення. Вони можуть збільшувати час хвороби, уповільнити одужання та можуть призвести до смерті. Пролежні нерідко призводять до ускладнень, найсерйознішим із них є сепсис.

Пацієнти, що втратили рухливість будь-якої частини тіла в результаті інсульту, перелому, як правило, люди похилого віку, які страждають на хронічні захворювання, що їх послаблюють. Багато хто не може рухатися у ліжку без сторонньої допомоги.

Захворювання, при яких можливі пролежні:

  • цукровий діабет;
  • перелом шийки стегна;
  • наслідки пухлини або пошкодження спинного мозку, що призвели до тетраплегії (параліч більшої частини тіла, включаючи верхні та нижні кінцівки);
  • інсульт;
  • кома;
  • пацієнти в реанімаційних відділеннях;
  • хворі на психічні захворювання;
  • важкі хірургічні операції;
  • ожиріння;
  • кахексія;
  • важкі форми артритів з обмеженням рухів у суглобах,
  • витяження або гіпс при переломах також призводять до тривалого вимушеного стану пацієнта.

Розрізняють 4 стадії ураження:

  1. стадія. Гіперемія шкіри, ділянка шкіри рожева, блідна при натисканні.
  2. стадія. Гіперемія та гіпертермія шкіри, шкіра червона, гаряча на дотик, при натисканні колір не змінює. Спостерігається набряк, порушення цілісності шкіри.
  3. стадія. Поверхнева виразка. Виразка на шкірі зачіпає жировий шар. Колір синюшний із переходом у чорний.
  4. стадія. Глибока виразка, глибока рана переходить на м'язи, кістки.

Профілактика пролежнів

Регулярний огляд та ретельне дотримання гігієнічних норм. Утримувати в чистоті ліжко та шкіру пацієнта, щоб уникнути підвищеної вологості. Шкіру обробляти дитячою присипкою. Обов'язкове використання протипролежневих матраців та подушок.

Багате білком харчування - раціон харчування має бути різноманітним і збалансованим, з великою кількістю білкової їжі, що є основним будівельним матеріалом тканин, достатнє вживання рідини.

Зміна становища тіла пацієнта кожні 1,5-2 години дозволяє знизити навантаження на ділянки, що зазнають найбільшого тиску. Обов'язково потрібно між колінами укладати подушечки, для профілактики їх тиску один на одного.

Лікування пролежнів залежно від стадії

Лікування пролежнів 1-2 стадії у лежачих хворих можна проводити вдома.

Гнійні та глибокі некротичні вогнища найчастіше вимагають хірургічного втручання та госпіталізації пацієнта. Лікування пролежнів складний та трудомісткий процес, лікарські препарати підбирають залежно від реакції організму.

Загальний принцип лікування пролежнів включає:

  • поліпшення трофіки (кровопостачання) тканин;
  • очищення поверхні пролежнів від некротичних мас;
  • загоєння поверхні пролежнів.

Для гігієнічних процедур необхідно використовувати господарське мило, фізіологічний розчин.

Оброблену шкіру, минаючи ранову поверхню, протирати камфорним спиртом, який при зовнішньому застосуванні має протимікробну, місцеву подразнюючу, аналгетичну та протизапальну дію. Порушуючи чутливі нервові закінчення шкіри, рефлекторно покращується трофіка тканин.

Цинкова мазь, "Судокрем" мають підсушуючу, адсорбуючу, в'яжучу та дезінфікуючу дію. Зменшують ексудацію та мокнення, що знімає місцеві явища запалення та роздратування.

Просушування шкіри та обробка препаратами, що покращують місцевий кровообіг тканин (актовегін, солкосерил). Присипка ксероформу допомагає підсушити пролежні.

На 2 стадії: промивання шкіри хлоргексидином або перикисом водню. Накладання пов'язок із загоювальною маззю: актовегін, лівосин, левомеколь, солкосерил.

Методики застосування аплікаційної терапії Ляпко для профілактики та лікування пролежнів

Пристрої аплікаційні Ляпко відносяться до методів фізіотерапевтичного лікування, сприяють поліпшенню кровообігу, мікроциркуляції та транскапілярного обміну, збільшенню кровопостачання органів та тканин, зменшенню в них запальних процесів.

Внаслідок чого активізуються всі обмінні процеси в організмі, що особливо важливо для лікування та профілактики пролежнів.

Їхня дія заснована на принципах традиційної китайської медицини — поверхневої багатоголкової акупунктури. Докладнішу інформацію можна отримати у статті «Аплікатори Ляпко – механізми дії та зони застосування».

Аплікаційну терапію Ляпко застосовують на чисту шкіру, обминаючи почервоніння та зону пролежнів.

Перед кожною обробкою тіла камфорним спиртом рекомендуємо прокатувати зони ризику аплікаційними валиками. "Валиком великим М", "Валиком універсальним М" робити прокатуючі рухи вздовж хребта, навколо почервонілої шкіри, навколо пролежнів протягом 2-5-7 хвилин в залежності від реакції шкіри (до появи легкого почервоніння).

Також робити прокатку кожної кінцівки від кінчиків пальців вгору до тулуба протягом 2-3 хвилин. Це сприяє покращенню периферичного кровообігу, лімфотоку, стимулює обмін у тканинах, покращує відновлювальні процеси у них.

Якщо пацієнт може працювати долонями, то добре періодично протягом дня прокочувати в руках «м'ячик голчастий», це покращуватиме мозковий кровообіг, тренуватиме м'язи долонь, рук.

Застосування плоских аплікаторів на спину, на область грудної клітки спереду є не лише засобом профілактики пролежнів, але й засобом профілактики застою легень, що може призвести до пневмонії.

На область спини рекомендовано застосовувати плоскі аплікатори: Аплікатор «Килимок великий», «Масажний килимок голчастий великий», «Шанс 6,2 х4», «Народний». "Ромашка М", "Квадро". Чим більша площа впливу, тим ефект кращий.

Також можливе використання плоских аплікаторів менших розмірів: "Масажна подушка голчаста", "Устілки плюс", "Шанс", "Супутник плюс", які укладають на зону проекції легень. Крім області спини для посилення ефекту, рекомендовано застосовувати аплікатори на допоміжні зони на передній поверхні тулуба.

Час дії 20-30 хвилин, курс лікування 10-14 днів, який можна повторювати після перерви через 1-2 тижні.

Якщо ми не можемо прикласти аплікатор на область крижів, сідниць (де пролежні), то можна застосовувати на низ живота, цим рефлекторно поліпшуватиметься кровопостачання зон спини, а також покращуватиметься моторика кишечника. Також можна застосовувати аплікатор у положенні на боці.

Після аплікаційної терапії, у місці застосування плоского аплікатора чи валика всі пори відкриті, що сприяє кращому проникненню нанесених на шкіру камфорного спирту, мазей, посилює лікувальний ефект лікарських препаратів.

Аплікаційна терапія покращує психоемоційний стан пацієнта, має знеболюючий ефект, покращує сон, значно прискорюється процес загоєння ран та одужання пацієнта.

Також можна робити через тканину або по тілу, змащеному масляним масажем, використовуючи масажер «Фараон», час впливу 10-15 хвилин.

Багатьом хворим, які опинилися в такій ситуації, аплікаційна терапія Ляпко допомогла уникнути ускладнень та повернутися до нормального життя.