Ревматоїдний артрит

Ревматоїдний артрит - це системне запальне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням дрібних суглобів за типом ерозійно-деструктивного поліартриту неясної етіології. Пов'язано воно не з інфекцією, а з порушеннями в роботі імунної системи. Дане захворювання називається системним, оскільки уражається сполучна тканина. Пошкодження суглобів відбувається внаслідок хронічного запалення синовіальної оболонки - внутрішнього шару, що вистилає суглобову сумку. Крім суглобів може також торкатися внутрішніх органів (серце, судини, нирки) - це позасуглобні прояви хвороби.

Захворювання характеризується високою інвалідністю (70%), яка настає досить рано. Основними причинами смерті від захворювання є інфекційні ускладнення і ниркова недостатність.

Причини захворювання

Причини захворювання невідомі.

Як і для більшості автоімунних захворювань, тут виділяють 3 основні чинники (ревматологічна тріада):

Генетична схильність
- Спадкова схильність до автоімунних реакцій.
- Частіше зустрічається у носіїв певного антигену класу MHC II: HLA - DR1, DR4
Інфекційний фактор
- параміксовіруси - віруси паротиту, кору, респіраторно-синцитіальні інфекції
- гепатовіруси - вірус гепатиту B
- герпесвіруси - віруси простого герпесу, оперізуючого лишаю, цитомегаловірус і ін.
Пусковий фактор: переохолодження, постійне перебування в сирому приміщенні або в сирому кліматі; гіперінсоляція, інтоксикації, мутагенні медикаменти, ендокринопатії, нервові перенапруження, стреси травми, захворювання суглобів і т. д.

Патогенез

Ревматоїдний артрит відноситься до аутоімунних захворювань. Для цієї групи захворювань характерна зміна поведінки клітин-захисників - лімфоцитів. Клітини імунної системи замість знищення чужорідних вірусів, бактерій, грибів, починають атакувати власні тканини і органи тіла, викликаючи запалення.

Клінічні прояви

Ревматоїдний артрит прогресує в трьох стадіях.

У першій стадії відбувається періартікулярний набряк синовіальних сумок, що супроводжується болем, місцевим підвищенням температури і припухлостями навколо суглобів.

Друга стадія - стрімкий поділ клітин, що приводить до ущільнення синовіальної оболонки.

У третій стадії запалені клітини вивільняють фермент, який вражає кістки і хрящі, це призводить до деформації пошкоджених суглобів, збільшення болю і втрати рухових функцій. Початок захворювання в більшості випадків підгострий і може виникнути після перенесеної інфекції, переохолодження, травми або нервового перенапруження.

Один з перших симптомів - поява скутості рухів вранці, що проходить протягом дня. Також невелике підвищення температури тіла, слабкість, нездужання, невиражені, що проходять, а потім постійні болі в уражених суглобах. У них з'являється легка припухлість, яка може проходити протягом дня, але потім стає постійною.

У більшості випадків уражається спочатку невелика кількість суглобів стоп і долонь. На ранній стадії можуть залучатися колінні суглоби. Поразки симетричні. При підгострому перебігу перші ознаки порушень з'являються через кілька тижнів, при повільному, хронічному - через кілька місяців. Гострий початок, висока активність патологічного процесу характерна для ювенільного ревматоїдного артриту у дітей і підлітків. Він може починатися з високої температури, ураження відразу декількох суглобів і ознак ураження внутрішніх органів.

Під час розпалу захворювання ревматоїдний артрит супроводжується ознаками загальної інтоксикації: слабкістю, нездужанням, невеликим підвищенням температури тіла, головним болем, відсутністю апетиту, втратою ваги тіла.

Суглобовий синдром характеризується наявністю ранкової скутості більше 30 хвилин і подібних проявів в другій половині ночі - симптоми «тугих рукавичок», «корсета»; постійна, раптова біль в суглобах, що посилюється при активних рухах. Зникнення скутості залежить від активності процесу: чим більше активність, тим більше тривалість скутості. Для суглобового синдрому при ревматоїдному артриті характерні монотонність, тривалість, збереження залишкових явищ після лікування.

Уражаються спочатку дрібні суглоби долонь, а потім і великі суглоби (плечові, колінні). Вони опухають, стають дуже хворобливими, поступово втрачають свою функцію, що призводить до вираженої атрофії (зменшення в обсязі) м'язів. Поразки різних суглобів можуть бути неоднаковими: в одних можуть переважати ознаки запалення (набряк), в інших - проліферації (розростання сполучної тканини з деформацією і порушенням функції).

З'являються невеликі підшкірні ревматоїдні вузлики - помірно щільні, безболісні, розташовані на поверхні тіла, найчастіше на шкірі ліктів. Уражається периферична нервова система: хворі відчувають оніміння, печіння, мерзлякуватість в кінцівках. При ревматоїдному васкуліті відбувається ураження різних дрібних і частково середніх кровоносних судин. Часто це проявляється у вигляді точкових вогнищ некрозу в області нігтів або безболісних виразок в області гомілки. Іноді васкуліт може проявлятися у вигляді мікроінфарктів.

Ревматоїдний артрит часто поєднується з іншими хворобами суглобів - остеоартроз, ревматизм, системними хворобами сполучної тканини.

При прогресуванні ревматоїдного артриту відбувається ураження внутрішніх органів:

серця - ендокардит, перикардит, атеросклероз;
нирок - амілоїдоз, нефрит;
легень - плеврит, вузликове ураження легеневої тканини;
органів зору і т.д.

Діагностика

При появі перших ознак цього захворювання необхідно звернутися до лікаря. Діагноз ревматоїдного артриту підтверджується даними додаткового обстеження.

Діагностика ревматоїдного артриту включає лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові - виявляє запальний процес (прискорюється ШОЕ, змінюється кількість лейкоцитів);
біохімія - дозволяє уточнити причини запалення і порушення обмінних процесів;
імунологічні дослідження - наявність або відсутність специфічних антитіл.

Інструментальні дослідження:

рентгенодіагностика - виявляє патологію суглобів;
комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія (КТ, МРТ) - дозволяють провести оцінку ранніх суглобових змін;
УЗД - виявляє збільшення обсягу суглобової рідини і наявність ділянок некрозу.

Лікування

Лікування ревматоїдного артриту починається з усунення запалення і болю. Потім приєднується комплексне лікування, яке включає в себе:

медикаментозне лікування;
фізіотерапевтичні процедури;
лікувальну гімнастику і масаж;
хірургічні методи лікування.

Обов'язково має бути збалансоване дієтичне харчування: в раціоні повинні бути присутні продукти багаті кальцієм (сир, кефір), овочі, фрукти, овочеві супи, нежирне м'ясо і риба.

Лікування ревматоїдного артриту ділиться на два етапи:

Перший етап включає купірування гострої фази захворювання.
Другий етап - підтримуюча терапія.

Лікування гострої фази полягає в зменшенні запального процесу.

Це індивідуально підібрана терапія, що включає в себе застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), глюкокортикоїдних засобів (ГКС), базисних препаратів і біологічних агентів.

Одночасно призначається фізіотерапія, основними цілями якої є:

Корекція і попередження розвитку функціональних порушень;
Зменшення тривалого больового синдрому і набряку;
Нормалізація місцевого кровотоку і харчування тканин;
Запобігання атрофії м'язів і зв'язок;
Покращення загального самопочуття, працездатності і якості життя.

У гострий період хвороби застосовують два види фізіотерапевтичного лікування: вплив ультрафіолету і електрофорез глюкокортикоїдів на зону хворого суглоба.

Найчастіше фізіопроцедури при артриті проводяться після усунення симптомів загострення. Лікування призначається індивідуально відповідно до віку пацієнта, його загальним станом, наявністю ускладнень і супутніх захворювань.

У стадії ремісії призначають: УВЧ, лазеротерапію, магнітотерапію, електрофорез з димексидом, КВЧ-терапія, бальнеотерапію, грязелікування, голкорефлексотерапію, аплікаційну терапію Ляпко, масаж, вісцеральний масаж живота по Огулову О.Т. (Масаж внутрішніх органів через передню черевну стінку), лімфатичний масаж живота по Шишовой О.І. та ін. Якщо немає протипоказань, курси фізіотерапевтичного лікування повторюються кожні 5-6 місяців.

Аплікаційна терапія Ляпко

Аплікатори Ляпко в різних модифікаціях (пластини, валики, аплікаційні пояса, аплікаційні стрічки) є оригінальним, потужним, що володіє безліччю оздоровчих лікувальних можливостей приладом.

Їх дія заснована на принципах традиційної китайської медицини - поверхневої багатоголкової акупунктури, а також на загальних фізіологічних механізмах життєдіяльності.

Механізми дії аплікатора

Високий оздоровчий ефект аплікаторів Ляпко обумовлений поєднанням інтенсивних реакцій:

рефлекторно-механічних;
гальвано-електричних;
імунологічних

Аплікаційна терапія має виражену знеболювальну та спазмолітичну дію. Покращує кровообіг, лімфоток, мікроциркуляцію, зменшує набряк тканини. Активує тканинні механізми імунного захисту, підвищує в крові рівень власних опіатних пептидів і антистресорних гормонів, знижує рівень чутливості больових рецепторів, чинить позитивний психоемоційний вплив і, як результат, стимулює загальні адаптаційні механізми людини. Стикаючись з шкірою, голки аплікатора стимулюють викид внутрішніх ліків людини, вмикаючи в роботу його «внутрішнього лікаря».

Аплікатори широко застосовуються в умовах лікувальних установ, в оздоровчих центрах і санаторіях. Простота застосування, безпека, висока ефективність при мінімальних зусиллях дозволяють рекомендувати аплікатори для самостійного використання в домашніх умовах.

Важливо відзначити, що локальне (місцеве) поліпшення кровообігу при аплікаційної терапії відбувається без додаткового навантаження на серце, так як посилюється робота периферичного кровообігу і серце в цей час відпочиває. Це дуже важливо для всіх категорій хворих і, особливо, з ішемічною хворобою серця, недостатністю кровообігу 1-2 ступеня, людей похилого віку.

Багатьом пацієнтам протипоказані електрофізіотерапевтичні процедури з різних причин. Це і підвищені цифри артеріального тиску, наявність металу в організмі (спиці, металеві осколки), вагітність, цукровий діабет та ін. В даних випадках засобом вибору є аплікаційна терапія Ляпко.

При болях в суглобах у пацієнтів відзначається позитивна динаміка від аплікаційної терапії Ляпко, яка сумісна з усіма видами медикаментозного і фізіотерапевтичного лікування.

Лікувальна дія аплікаторів посилюється, якщо їх застосовувати на шкіру, попередньо змочену водою, гіпертонічним розчином або на марлеву серветку з відваром лікарських трав, лікарських препаратів на водній основі. Після зняття аплікатора всі пори шкіри в місці його застосування розкриті і нанесення лікувальних масел, мазей і компресів найбільш ефективно.

Як працювати з аплікатором

Якщо проблема пов'язана з ураженням суглобів верхніх кінцівок, то потрібно впливати аплікаторами на шийно-комірний відділ хребта, звідки йде іннервація до верхніх кінцівок, потім на область суглоба.

Якщо проблеми в суглобах нижніх кінцівок, то потрібно застосовувати аплікатори на попереково-крижовий відділ хребта, звідки йде іннервація до нижніх кінцівок, потім на область суглоба. Впливати можна одночасно або по черзі.

При приєднанні ураження внутрішніх органів аплікаційну терапію застосовують на зони відповідності цим органам на спині і на передній поверхні тулуба.

Важливо! Так як частою причиною всіх автоімунних захворювань є перенесені інфекційні захворювання кишечника або сечостатевої системи, то обов'язково потрібно відновлювати рух лімфи, крові в животі.

Аплікаційна терапія Ляпко показана для поліпшення роботи органів черевної порожнини, кишечника, де знаходиться найбільша кількість лімфоїдної тканини, що відповідає за роботу імунної системи.

Для цього рекомендується застосовувати плоскі аплікатори на нижньо-грудний і попереково-крижовий відділ хребта, додатково на допоміжну зону - передню черевну стінку (одночасно або по черзі), також можна обмотати ці зони «Чарівної стрічкою «Здоров'я» на 20-30 хвилин або прокатати ці зони аплікаційними валиками протягом 10-15 хвилин. Аплікаційна терапія Ляпко застосовується як самостійна процедура, так і в якості підготовки для розслаблення м'язів передньої черевної стінки для вісцерального масажу живота.

Ці процедури покращують роботу внутрішніх органів, знімають застійні, запальні явища в них, відновлюють роботу лімфатичної системи, підвищують імунітет.

На зону спини рекомендовано застосовувати плоскі аплікатори: Аплікатор «Килимок великий», «Масажний килимок голчастий великий», «Шанс 6,2х4».

Плоскі аплікатори «Ромашка М», «Квадро», «Дует», «Шанс», «Народний», розташувавши їх як уздовж хребта, так і поперек.

Крім зони спини для посилення ефекту рекомендовано застосовувати аплікатори одночасно або по черзі на допоміжні зони: на передній поверхні живота, тулуба. Застосування аплікаторів на зону нирок, наднирників (під контролем артеріального тиску - при підвищеному тиску не застосовувати), на зону живота покращує роботу імунної системи. Час впливу 20-30 хвилин, курс лікування 10-14 днів, який можна повторювати після перерви через 1-2 тижні. Такі процедури курсами можна застосовувати тривалий час.

Особливо зручний в застосуванні аплікатор «Ромашка М», який завдяки своїм гнучким «пелюсткам» набуває рельєф будь-якої ділянки тіла. Їм можна впливати на будь-які ділянки хребта, тазостегнові і колінні суглоби (зафіксувавши еластичним бинтом); прикладати до литок, стоп. Час впливу плоскими аплікаторами 20-30 хвилин.

Також можна застосовувати статико-динамічні аплікатори: «Чарівна стрічка «Здоров'я», пояс «Універсальний М», пояс «Малюк». Рівномірний притиск до поверхні тіла і простота фіксації дозволяє вільно рухатися, займатися звичайною справою і одночасно лікуватися.

Рекомендується фіксація аплікатора на 20-30 хвилин до зон пошкоджених суглобів; додатково можна використовувати зони протилежної здорової сторони на 10-15 хвилин. Час процедури 20-40 хвилин, курс лікування 1-2 тижні, лікування можна повторити через 2-4 тижні.

Для зняття скутості в суглобах вранці хороші результати дає фіксація на кінцівки, починаючи з кінчиків пальців "Чарівної стрічки "Здоров'я", прокатування по тильній поверхні долонь «м'ячиком голчастим» або аплікаційними валиками.

Є позитивний практичний досвід тривалого, протягом декількох місяців поспіль щоденного застосування аплікаторів. Спостерігалося стійке поліпшення самопочуття, зняття хронічного болю, підвищення життєвого тонусу і працездатності.

Додатково або перед масажем можна проводити обробку больових і прилеглих зон, застосовуючи «Валик великий М» або «Валик універсальний М». Час впливу 3-7-10 хвилин в залежності від індивідуальної реакції шкіри (до появи рівномірно рожевого забарвлення.)

Також необхідно проводити масаж верхніх, нижніх кінцівок, відповідних зон хребта, суглоба, наприклад, за допомогою масажера «Фараон», але при цьому треба уникати безпосереднього впливу на хворий суглоб, так як це може збільшити в ньому запальну реакцію, працювати вище і нижче суглоба.

Дуже ефективно впливати на стопи, використовуючи аплікаційні «Устілки Плюс», або інші види плоских аплікаторів, а також валики. На стопах знаходяться біологічно активні точки - проекції всіх органів і систем. Вплив на них аплікаторами сприяє відновленню і нормалізації функції всіх органів і систем. Устілки можна застосовувати і на інші ділянки тіла.