Пневмонія. Реабілітація.

Що таке пневмонія

Пневмонія – це гострий інфекційно-запальний процес у легенях із залученням всіх структурних елементів легеневої тканини та обов'язковим ураженням альвеол легень, з розвитком у них запальної ексудації.

Термін «пневмонія» поєднує велику групу захворювань, кожна з яких має свою етіологію, патогенез, клінічну картину, рентгенологічні ознаки, характерні дані лабораторних досліджень та особливості терапії. Пневмонії можуть бути різної етіології. Основними збудниками пневмонії є бактерії та віруси, рідше її викликають мікоплазми, гриби та паразити. Рідше причиною її виникнення можуть бути алергічні, аутоімунні, токсичні та інші захворювання.

Легені – складний парний орган життєзабезпечення людини, функції якого обмежуються газообміном (зовнішнім диханням). Дуже важлива їх функція виділення, вони беруть участь у підтримці водно-сольового балансу, фільтрації, терморегуляції, метаболізмі ліпідів і білків. Запальний процес у легенях призводить до зниження їх функцій, стає серйозною проблемою всього організму та може призвести до тяжких незворотних наслідків.

Фактично, пневмонія це не одне захворювання: можливі різні патогени, варіанти локалізації, клінічні форми, ступеня виразності, масштаби поразки, типи течії і т.д.

Причини пневмонії

Безпосередньою причиною пневмонії є життєдіяльність хвороботворних мікроорганізмів; основним чинником ризику – ослаблення імунітету; зміна природних властивостей мокротиння, що виділяється бронхами. Будь-які зміни у складі, об'ємі та циркуляції, виведенні з кашлем слизу створюють сприятливі умови для легеневих інфекцій.

Розвитку пневмонії можуть сприяти гострі респіраторні інфекції, куріння, зловживання алкоголем; травми, хірургічні втручання, тяжкі хронічні захворювання, з тривалим постільним режимом, літній або ранній дитячий вік, переохолодження, перевтома, професійні шкідливості. Усе це послаблює роботу імунної системи організму.

Симптоматика

Найбільш типовими симптомами пневмонії у початковій стадії є сухий кашель, загальна слабкість, підвищення температури, пітливість, стомлюваність, задишка, ціаноз носогубного трикутника. Непрямими ознаками часто є тривалий перебіг респіраторної інфекції, стійке підвищення температури тіла, стійке до стандартних жарознижувальних засобів.

При деяких формах пневмонії клінічна картина може бути зовсім іншою: початок гострий, підвищення температури до 40 градусів і вище, відразу з'являється кашель з гнійним виділенням. У дітей пневмонія найчастіше розвивається стрімко. Клінічна картина кожного окремого випадку визначається патогеном та ступенем його активності, локалізацією та поширенням процесу, станом імунної системи, віком пацієнта та ін.

Діагностика пневмонії

За наявності таких симптомів, як: кашель, висока температура, біль у грудях, необхідно звернутися до терапевта, який проведе огляд, та призначить необхідні основні методи дослідження:

рентгенографія органів грудної клітки;
загальний та біохімічний аналіз крові;
бронхоскопія, аналіз мокротиння.

Додаткові обстеження:

комп'ютерна томографія грудної клітки;
посів крові на живильні середовища;
аналіз сечі;
біопсія легенів;
виявлення специфічних антитіл.

Лікування пневмонії

Лікування пневмонії має призначати терапевт чи пульмонолог. Воно залежатиме від причин запалення легень, від його тяжкості, наявності хронічних захворювань, загального стану здоров'я.

Лікування не важких форм пневмонії може проводитися амбулаторно, важка пневмонія підлягає госпіталізації до стаціонару.

Загальні рекомендації:

дотримання постільного режиму;
регулярне провітрювання приміщення;
посилений питний режим, що сприяє зняттю інтоксикації;
зволоження повітря, що вдихається;
споживання легкозасвоюваної їжі.

Антибактеріальна терапія призначається тільки при бактеріальній пневмонії та у випадках, коли вірусна пневмонія ускладнюється бактеріальною інфекцією.

Противірусна терапія застосовується, якщо пневмонія спричинена вірусом грипу, парагрипу, аденовірусом та іншими.

Показано прийом жарознижувальних препаратів у разі підвищення температури від 38,5 градусів; для розрідження мокротиння застосовуються муколітики. Ефективні інгаляції через небулайзер.

Також обов'язково фізіотерапевтичні методи лікування пневмоній та комплекси лікувальної фізичної культури залежно від тяжкості патологічного процесу. Після одужання людина підлягає диспансерному спостереженню протягом одного року.

Фізіотерапевтичне лікування

Фізичні процедури мають протизапальну, розсмоктуючу, десенсибілізуючу, бактеріостатичну дію, покращують кровопостачання легень, роботу серцево-судинної системи, знижують вираженість патологічних аутоімунних процесів в організмі.

Раннє призначення фізичних факторів (з 3-4 дня – кінця першого тижня від початку захворювання) значно підвищує ефективність комплексних терапевтичних заходів.

Загальними протипоказаннями до призначення фізіотерапії є: гарячковий стан, гострі гнійно-запальні захворювання, кровотечі та схильності до нього, легенево-серцева недостатність II-IIIст.

При пневмонії в період ексудативно-проліферативного запалення та відсутності явищ різко вираженої інтоксикації (температури вище 37,5°С) показані такі фізіотерапевтичні процедури:

Електричне поле УВЧ.
Індуктотермія.
Дециметрово-хвильова терапія
Магнітотерапія. .
Аерозольтерапія чи інгаляції. Найбільш ефективними є тепло-вологі інгаляції розчинів антибіотиків або інших антибактеріальних засобів, муколітиків, протеолітичних ферментів, які викликають гіперемію слизової оболонки, розріджують в'язкий слиз, полегшують відхаркування мокротиння, покращують функцію миготливого епітелію.
Ультрафіолетове опромінення (УФО) в еритемних дозах.
Лазертерапія та ін.

Періодично протягом дня для покращення вентиляції ураженої легені рекомендується лежати на здоровому боці (3-4 години на день). Періодичне положення на животі, на спині, на здоровому боці (з валиком під грудною клітиною) зменшує утворення спайок між діафрагмальною плеврою та стінками грудної клітини.

Лікувальна фізична культура протипоказана хворим із вираженою інтоксикацією, високою температурою, дихальною недостатністю (III ступеня), тахікардією (ЧСС понад 100 уд/хв).

Лікувальна фізкультура

Завданнями ЛФК на постільному режимі (3-5 днів) є нормалізація механізму дихання (урідження та поглиблення дихання), компенсація дихальної недостатності, прискорення розсмоктування патологічного вогнища у легеннях, підвищення тонусу організму. Заняття лікувальною гімнастикою проводяться індивідуально, використовуються гімнастичні вправи динамічного характеру переважно для дрібних та середніх м'язових груп у вихідному положенні лежачи на спині, хворому та здоровому боці, число повторень кожної вправи 3-4 рази, темп повільний або середній, тривалість заняття 1 . Методист може включати пасивні дихальні вправи, дихальні вправи статичного та динамічного характеру; довільно кероване дихання, діафрагмальне дихання - животом, лікувальний масаж.

Також пацієнт повинен проводити самостійні заняття по 10 хвилин 3-4 рази на день.

Завданнями ЛФК на напівпостільному режимі (5-7 днів) є подальша нормалізація механіки дихання, ліквідація дихальної недостатності, підвищення тонусу ЦНС, попередження ателектазів, розсмоктування ексудатів при плевропневмонії, профілактика утворення спайкового процесу, виведення мокротиння, тобто покращення дренуючої функції бронхів, відновлення функціонального стану серцево-судинної та інших систем.

Заняття лікувальною гімнастикою проводяться індивідуально, у вихідних положеннях сидячи і стоячи, використовуються динамічні вправи для верхніх і нижніх кінцівок, хребта разом із дихальними вправами, число повторень 4-6 разів, тривалість заняття становить 15-20 хвилин. Навантаження дається малої та середньої інтенсивності.

Завданнями ЛФК на вільному режимі є повне відновлення органів дихання з метою профілактики рецидиву пневмонії, відновлення функціонального стану серцево-судинної системи та інших органів та систем організму: нормалізація сну, апетиту, діяльності шлунково-кишкового тракту і т.д. Поступова адаптація організму до зростаючого фізичного навантаження, підготовка хворого до трудової діяльності. Заняття проводяться у групах у залі ЛФК, а потім можливо самостійно в домашніх умовах.

Лікувальний масаж грудної клітки призначається в комплексі з терапевтичним лікуванням та процедурами. Допомагає відновити еластичність тканин органу, покращує кровообіг, знімає спазми, покращує відкашлювання мокротиння. Є два основні методи - вібрація та перкусія (постукування).

Дуже важлива для одужання корекція психологічного стану. При подальшому поліпшенні самопочуття пацієнта призначають фізичні тренування на велотренажёрі, спортивні ігри, дозована ходьба в темпі 60-90 кроків за хвилину, в тому числі прогулянки на свіжому повітрі в середньому темпі, плавання, лікувальний масаж, аплікаційну терапію Ляпко.

Аплікаційна терапія Ляпко

Аплікатори Ляпко в різних модифікаціях (пластини, валики, аплікаційні пояса, аплікаційні стрічки) є оригінальним, потужним, що володіє безліччю оздоровчих лікувальних можливостей приладом.

Їх дія заснована на принципах традиційної китайської медицини - поверхневої багатоголкової акупунктури, а також на загальних фізіологічних механізмах життєдіяльності.

Механізми дії аплікатора

Високий оздоровчий ефект аплікаторів Ляпко обумовлений поєднанням інтенсивних реакцій:

рефлекторно-механічних;
гальвано-електричних;
імунологічних.

Аплікаційна терапія має виражену знеболювальну та спазмолітичну дію. Покращує кровообіг, лімфоток, мікроциркуляцію, зменшує набряк тканини. Активує тканинні механізми імунного захисту, підвищує в крові рівень власних опіатних пептидів і антистресорних гормонів, знижує рівень чутливості больових рецепторів, чинить позитивний психоемоційний вплив і, як результат, стимулює загальні адаптаційні механізми людини. Стикаючись з шкірою, голки аплікатора стимулюють викид внутрішніх ліків людини, вмикаючи в роботу його «внутрішнього лікаря».

При пневмонії аплікаційна терапія Ляпко призначається з 3-4 дня – кінця першого тижня від початку захворювання за відсутності підвищеної температури тіла та триває весь період лікування та реабілітації.

Аплікатори широко застосовуються в умовах лікувальних закладів, в оздоровчих центрах та санаторіях. Простота застосування, безпека, висока ефективність за мінімальних зусиль дозволяють рекомендувати аплікатори для самостійного використання в домашніх умовах. Важливо, що локальне (місцеве) поліпшення кровообігу при аплікаційної терапії відбувається без додаткового навантаження на серце, оскільки посилюється робота периферичного кровообігу, і в цей час серце відпочиває. Це дуже важливо для всіх категорій хворих і, особливо, з ішемічною хворобою серця, недостатністю кровообігу 1-2 ступеня, людей похилого віку.

Лікувальна дія аплікаторів посилюється, якщо їх застосовувати на шкіру, попередньо змочену водою, гіпертонічним розчином або марлеву серветку з відваром лікарських трав, лікарських препаратів на водній основі. Після зняття аплікатора всі пори шкіри в місці його застосування розкриті та нанесення лікувальних олій, мазей та компресів найбільш ефективно.

Зони аплікацій (мал. 1): основна 4; допоміжні 3, 5, 13, 14; додаткові 21, 23, 25, 29, 31.

Мал.1

На область спини рекомендовано застосовувати плоскі аплікатори великих розмірів: Аплікатор «Килимок великий», «Масажний килимок голчастий великий», «Шанс 6,2 х4», «Народний».

"Ромашка М", "Квадро", "Дует". Чим більша площа впливу, тим ефект кращий.

Також можливе використання плоских аплікаторів менших розмірів: "Масажна подушка голчаста", "Устілки плюс", "Шанс", "Супутник плюс", які укладають на зону проекції легень. Крім області спини для посилення ефекту, рекомендовано застосовувати аплікатори на допоміжні зони на передній поверхні тулуба (зони 13,14). Час дії 20-30 хвилин, курс лікування 10-14 днів, який можна повторювати після перерви через 1-2 тижні.

Крім плоских аплікаторів можна обкатувати область спини, передньої поверхні тулуба, рук, ніг «Валиком великим М» або «Валиком універсальним М» до появи рівномірно рожевого забарвлення шкіри. Їх можна використовувати для розігріву тіла перед масажем. Спочатку прокочуємо валиком вздовж хребта, міжребер'ями з одного боку, до появи рівномірно рожевого забарвлення. Потім, так само прокочуємо другий бік. Час дії 3-7-10 хвилин в залежності від індивідуальної реакції шкіри.

Обкатка "Валиком великим М", "Валиком універсальним М", "Валиком лицьовим М", "М'ячиком голчастим" додаткових зон на руках 21, 23, 25; на ногах 29, 31.

Також застосовувати на зону проекції легких пояс «Малюк», Пояс «Універсальний М», які можна використовувати і в положенні лежачи як звичайний аплікатор.

Після перенесеної пневмонії на фоні прийому антибактеріальних препаратів порушується робота органів шлунково-кишкового тракту. Обов'язково потрібно відновлювати рух лімфи, крові в животі, контролювати роботу кишечника, тому що наповнений газами кишечник піддавлює діафрагму, яка підтискає легені, що порушує в них кровопостачання, лімфоток та уповільнює процес одужання.

Відновленню лімфотоку та капілярного кровопостачання сприяє гімнастика Мікуліна А.А., діафрагмальне дихання. Ефективними засобами покращення лімфо та кровотоку є аплікаційні пристрої Ляпко.

Аплікаційна терапія Ляпко на область живота показана для покращення роботи органів черевної порожнини, кишечника, де знаходиться найбільша кількість лімфоїдної тканини, що відповідає за роботу імунної системи. Для цього рекомендується застосовувати плоскі аплікатори, аплікаційні пояси «Малюк», «Універсальний М» на нижньо-грудний та попереково-крижовий відділ хребта, а також на передню черевну стінку (одночасно або по черзі).

Також можна обмотати ці зони «Чарівною стрічкою «Здоров'я» на 20-30 хвилин або прокатати зони аплікаційними валиками протягом 10-15 хвилин.

Тепла грілка та аплікатор Ляпко!

Дуже важливо впливати на зону печінки - депо крові, яка працює повноцінно, якщо немає продуктів запалення, що постійно надходять, з органів шлунково-кишкового тракту. Для покращення біохімічних процесів організму потрібне тепло. При проблемах з легенями, бронхами застосування на область печінки теплої грілки 2-3 рази на день по 30-60 хвилин сприяє додатковому викиду крові з кров'яних депо печінки та селезінки. Цю процедуру добре поєднувати з одночасним застосуванням аплікатора Ляпко, на який зверху укладають теплу грілку. Час дії до 30 хвилин.

Аплікаційна терапія Ляпко на область живота застосовується як самостійна процедура, так і як підготовка для розслаблення м'язів передньої черевної стінки перед вісцеральним масажем живота по Огулову О.Т.(масаж внутрішніх органів через передню черевну стінку), лімфатичним масажем живота по Шишової О.І. ., та ін..

Ці процедури покращують роботу внутрішніх органів, знімають застійні, запальні явища, відновлюють роботу лімфатичної системи, підвищують імунітет.

Для покращення функції легень рекомендується робити ручний масаж грудної клітки, а також використовуючи масажер «Фараон», яким можна працювати через тонку тканину або тілом, змащеним маслом, кремом. Тривалість масажу та його інтенсивність визначає отримання бажаного ефекту. Тривалий, до 15 хв. і більше, масаж сприяє повному розслабленню м'язів, створює седативний (заспокійливий) ефект. Короткий масаж, 3–5–7 хв., має тонізуючу (стимулюючу) дію. Під час сеансу слід виконувати кругові рухи за годинниковою стрілкою або поздовжні – вгору-вниз. Після масажу рекомендуємо укладання на плоский аплікатор для відпочинку та релаксації.

Завершити сеанс найкраще впливом на стопи, використовуючи аплікатор «Устілка Плюс», які також можна застосовувати і на всі частини тіла.

Аплікатор Ляпко "М'ячик голчастий", "Краплинка", аплікаційні валики та Су-Джок-терапія (мал.2).

Мал.2

Вплив аплікаторами на активні зони відповідності органам на долонях та стопах за методикою Су Джок терапії має позитивний, оздоровчий ефект на організм.

Розгляньте уважно малюнок зі схемою відповідності на долонях рук та стопах. Визначте область із точкою відповідності проблемному органу. Додайте до цієї зони аплікатор і натисніть, помасажуйте кілька хвилин. Регулярно масажуючи обрану зону на долонях та стопах, Ви зможете суттєво покращити стан хворого органу.

Активні точки при лікуванні пневмонії

На зону точок на кінцівках можна фіксувати аплікатор «Краплинка», пояс «Універсальний М», пояс «Чарівна стрічка «Здоров'я».