Аплікаційна терапія Ляпко в лікуванні простатиту

Що таке простатит

Простатит – це запалення передміхурової залози.

Передміхурова залоза (простата) - розташовується безпосередньо під сечовим міхуром. Через товщу передміхурової залози проходить сечівник (уретра). Запальний процес, що виникає в простаті, може відразу позначитися на статевій функції та сечовипусканні.

За статистикою простатит є одним із найпоширеніших захворювань чоловічої сечостатевої системи. З віком ймовірність захворювання збільшується, після 50 років простатит виявляється у 40% чоловіків.

Причини простатиту

Простатит може бути спричинений різною патогенною інфекцією. Це можуть бути бактерії, віруси, гриби, мікоплазма, уреаплазма, хламідії та ін.

Інфекції можуть проникнути в передміхурову залозу декількома шляхами:

через уретру – простатит, як ускладнення уретриту( запалення сечівника);
з потоком лімфи – інфекція потрапляє з віддалених органів, що запалилися, насамперед, з кішківника, також після перенесеного проктиту, геморою, дисбактеріозу;
З потоком крові – інфекція може потрапити з віддалених вогнищ запалення, наприклад, при гаймориті або карієсі.

Проте вирішальну роль виникнення простатиту грає не інфекція. Інфекційне запалення в передміхуровій залозі зазвичай розвивається на тлі факторів, що сприяють захворюванню. Тому простатит може розвинутись і самостійно, без проникнення інфекції. Основними причинами виникнення простатиту є застій секрету в передміхуровій залозі, а також порушення кровообігу в самій залозі та оточуючих її органах.

До застою секрету передміхурової залози та порушення кровообігу в органах малого тазу можуть призводити:

тривала статева помірність або надмірна статева активність, що сприяє перенапрузі передміхурової залози;
робота, у вимушеному положенні сидячи, малорухливий спосіб життя;
хронічні запори.

Сприяють проникненню інфекції в передміхурову залозу та збільшують ризик виникнення простатиту:

тривале перебування у стані стресу, психоемоційна перенапруга;
переохолодження організму;
хронічний алкоголізм;
знижена робота імунної системи внаслідок хронічних інфекційних захворювань, важкої фізичної праці, хронічної нестачі сну, поганого харчування та ін.

Ускладнення простатиту

Простатит небезпечний ускладненнями, що виникають. Запалення з вогнища в передміхуровій залозі може перейти на інші органи та викликати:

везикуліт (запалення насінних бульбашок);
колікуліт (запалення насіннєвого горбка);
епідидимоорхіт (запалення яєчок та їх придатків).

Якщо простатит не лікувати, це може призвести до чоловічого безпліддя.

Симптоми простатиту

Основними ознаками простатиту являються:

болючість внизу живота, в області попереку, в паху, в області промежини та статевих органів;
прискорене сечовипускання;
утруднене сечовипускання, неповне спорожнення сечового міхура через набряк передміхурової залози;
порушення статевої функції.

Порушення роботи сечостатевої системи часто призводять до неврастенії.

Рідше простатит може протікати у гострій формі з високою температурою, вираженою симптоматикою, з гострими болями.

Але найчастіше розвивається хронічний простатит.

Хронічний простатит може протікати з не вираженими симптомами, які можуть тривалий час не завдавати особливих занепокоєнь. Часто вперше виявляється лише при профілактичному огляді. Температура зберігається у межах норми. Хворі періодично можуть відчувати неприємні відчуття у промежині, при сечовипусканні та дефекації. Під час дефекації можуть спостерігатися виділення із сечівника – це характерний симптом хронічного простатиту.

Розвиток хронічного простатиту призводить до виникнення проблем із ерекцією.

В даний час значимість наслідків даного захворювання визначається не тільки тілесними стражданнями, але й вираженим зниженням якості життя, яке можна порівняти з пацієнтами, які перенесли інфаркт міокарда.

Діагностика простатиту

Після пальцевого ректального дослідження передміхурової залози призначають УЗД передміхурової залози та лабораторні дослідження: аналіз секрету простати, загальний аналіз сечі, загальний аналіз крові.

Лікування

Основний принцип лікування простатиту: індивідуальний підхід з урахуванням особливостей конкретного пацієнта.

Лікування хронічного простатиту – тривалий процес. Важливим є дотримання принципу індивідуальності, оптимальної терапії, а з боку пацієнта — повна довіра до дій лікаря, мужність витримати певні обмеження і навіть готовність до усунення шкідливих звичок. Хронічний стан простатиту має стадію ремісії, згасання симптомів. І лікарю, і пацієнту слід пам'ятати, що період ремісії може закінчитися, і тоді є загроза загострення простатиту.

У лікуванні хронічного простатиту основна роль належить антибактеріальній терапії. На фоні терапії показані масаж передміхурової залози, гарячі мікроклізми 100 мл води (відвари ромашки або шавлії, підігріті до температури 40-41 ° С), фізіотерапія (індуктометрія, ультразвук, електрофорез, аплікаційна терапія Ляпко).

Дієтотерапія

При захворюванні простати слід суворо дотримуватися дієти з виключенням гострого, консервів, копченостей, алкоголю та пива. Дуже корисні продукти, багаті на цинк, — насіння гарбуза, горіхи, горох, крупи і квасоля. Відомо, що цинк скорочує розміри простати та послаблює у деяких людей ознаки захворювання. Крім того, недостатність цинку пов'язана зі схильністю до раку простати. Одне з найбагатших джерел цинку та основних жирних кислот — гарбузове насіння.

Фізіотерапія при лікуванні простатиту використовують у різних варіантах. Її дія спрямована на посилення кровообігу в органах малого тазу, що підвищує ефективність антибактеріальної терапії. Для фізіотерапії використовуються електромагнітні коливання, ультразвукові хвилі, лазерний вплив, аплікаційна терапія Ляпко.

Аплікаційна терапія Ляпко

Аплікатори Ляпко в різних модифікаціях (пластини, валики, аплікаційні пояси, аплікаційні стрічки) є оригінальним, потужним приладом, що володіє безліччю оздоровчих лікувальних можливостей.

Їхня дія заснована на принципах традиційної китайської медицини — поверхневої багатоголчастої акупунктури, а також на загальних фізіологічних механізмах життєдіяльності.

Механізми дії аплікатора

Високий оздоровчий ефект аплікаторів Ляпко обумовлений поєднанням інтенсивних реакцій:

рефлекторно-механічніх;
гальвано-електричних;
імунологічніх.

Аплікаційна терапія має виражену знеболювальну та спазмолітичну дію. Покращує кровообіг, лімфострум, мікроциркуляцію, зменшує набряк тканини. Активує тканинні механізми імунного захисту, підвищує в крові рівень власних опіатних пептидів та антистресорних гормонів, знижує рівень чутливості больових рецепторів, позитивно психоемоційно впливає і, як результат, стимулює загальні адаптаційні механізми людини. Доторкаючись до шкіри, голки аплікатора стимулюють викид внутрішніх ліків людини, включаючи в роботу його «внутрішнього лікаря».

Важливо відмітити, що локальне (місцеве) поліпшення кровообігу при аплікаційної терапії відбувається без додаткового навантаження на серце, оскільки посилюється робота периферичного кровообігу, і в цей час серце відпочиває. Це дуже важливо для всіх категорій хворих і, особливо, з ішемічною хворобою серця, недостатністю кровообігу 1-2 ступеня, людей похилого віку.

Зручність аплікаційної терапії Ляпко в тому, що її можна проводити в домашніх умовах згідно з методичними рекомендаціями. Особливо якщо немає можливості проводити фізіотерапію в умовах лікувального закладу або є протипоказання до електрофізіолікування. Крім того, до складу голок аплікаторів входить цинк, який необхідний для нормалізації функції передміхурової залози. Застосовувати можна у поєднанні з медикаментозним лікуванням, це дає сильний ефект.

Як працювати з аплікатором, зони застосування

У 90% випадках необхідно впливати на зону болю, а для підвищення ефективності на додаткові та допоміжні зони.

До загальної рецептури завжди необхідно включати основну зону (зону хребта).

Основні зони розташовані на задній поверхні тулуба, голови, шиї. Основними названі у зв'язку з тим, що ділянки шкіри по обидва боки хребта та безпосередньо над хребтом найближче розташовані від виходів корінців черепномозкових та спинномозкових нервів та інших структур.

Тут також проходять дуже важливі меридіани, які впливають на всі органи та системи організму, в районі яких вони проходять, керують захисною енергією людини, впливають на її стійкість до захворювань.

Допоміжні зони - передня поверхня тулуба, голови та шиї. Результат досягається швидше при використанні допоміжних зон одночасно з основними та додатковими зонами.

Додаткові зони: зони шкіри нижніх і верхніх кінцівок, що є вторинними (периферичними) по відношенню до (центральних) структур спинного та головного мозку.

На внутрішній і зовнішній поверхнях рук і ніг є зони «Іньських» (жіночих) і «Янський» (чоловічих) груп каналів - меридіанів органів, що розташовуються на певній поверхні рук і ніг, і мають різні групи точок, що відрізняються за призначенням.

Використовуючи для аплікацій та впливаючи на різні групи точок тих чи інших каналів меридіанів, ми маємо можливість додатково регулювати (змінювати, посилювати чи знижувати) діяльність тих чи інших органів та систем (загальна дія). Ми посилюємо роботу під час накладення аплікаторів Ляпко на основні та допоміжні зони та додатково надаємо лікувальну дію.

Таким чином, результат досягається швидше при використанні основних зон одночасно з додатковими та допоміжними зонами або якщо немає можливості, то по черзі.

Зони аплікацій при простаті:

Основні 8,9; ;
Додаткові 7, 18,19;
Допоміжні 27, 29, 30, 31, (23, 25). (мал.1)

Мал. 1

Варіанти пристроїв аплікаційних Ляпко на поперекову та крижово-сідничну область, а також низ живота (основна та додаткові зони):

Плоскі аплікатори "Ромашка М", "Устілки плюс", "Квадро", "Шанс", які застосовуються в положенні лежачи на зони 7, 8, 9

Або на низ живота і лобкову зону 18, 19.

Можна використовувати в лежачому положенні або фіксувати на ці зони Пояс «Супутник», Пояс «Малюк», «Пояс універсальний М». Час дії 20-30 хвилин.

Обкатка "Валиком великим М", "Валиком універсальним М", "Валиком лицьовим М" зон 7, 8, 9, 18, 19. Час дії 10-12 хвилин.

Поясом «Чарівна стрічка «Здоров'я» 1п+1п 7–9 сегментна обмотується зона тазу із захопленням зон 7, 8, 9, 18, 19 на 20-30 хвилин.

Аплікаторами невеликих розмірів: "Шанс", "Устілки плюс", "Супутник плюс" треба впливати на зону промежини в положенні сидячи. Для цього на стілець поставити подушку вертикально, зверху аплікатор і сісти, як на коня, голим тілом або через білизну. Силу тиску регулювати самостійно за комфортністю відчуттів. Час дії 15-20 хвилин 1-2 рази на день (частіше може призвести до загострення). Курс лікування 10-14 днів, через 2 тижні повторити.

Варіанти аплікаторів на допоміжні зони:

Пояс «Чарівна стрічка «Здоров'я» 1п+1п,1+2 5–7–9 сегментна обмотуються руки із захопленням зони 23, 25; ноги зони 27, 29, 30,31. Час дії 20-30 хвилин.

Обкатка «Валиком великим М», «Валиком універсальним М», "Валиком лицьовим М" зон 23, 25 на руках; на ногах 27, 28, 30, 31. Час дії 10 -12 хвилин. «Устілки плюс» на стопи - зона 31. Час дії 15-20 хвилин.

Для покращення психоемоційного стану, для зняття стресу, рекомендується застосовувати аплікатори на шийно-комірцеву зону (зона стресу), на міжлопаткову область на 20-30 хвилин. Для цього можна використовувати аплікатор "Ромашка М" або інші плоскі аплікатори..