Аплікаційна терапія при цукровому діабеті

Цукровий діабет — група ендокринних захворювань, що розвиваються внаслідок абсолютної або відносної недостатності гормону інсуліну, в результаті чого розвивається гіперглікемія — стійке збільшення вмісту глюкози в крові.
Через порушення функції підшлункової залози відбувається недостатнє засвоєння вуглеводів, що надходять з їжею. Вуглеводи, що переробляються організмом у глюкозу, через недостатнє вироблення підшлунковою залозою інсуліну не засвоюються, а, накопичуючись у великій кількості в крові, виводяться в сечу через нирки.
Це призводить до накопичення в організмі великої кількості токсичних речовин, здатних викликати небезпечне самоотруєння організму й діабетичну кому.
Причинами цукрового діабету можуть стати: нераціональне харчування (уживання надлишкової кількості солодкого), нервово-психічні переживання та стреси, спадкова схильність, важка хвороба, складні умови побуту, важка праця, порушення функції печінки тощо.

Причини цукрового діабету
Причинами цукрового діабету можуть стати: нераціональне харчування (уживання надлишкової кількості солодкого), нервово-психічні переживання та стреси, спадкова схильність, важка хвороба, складні умови побуту, важка праця, порушення функції печінки тощо.
Діабет має хронічний перебіг і супроводжується порушенням різних видів обміну речовин: білкового, жирового, вуглеводного, мінерального, а також водно-сольового.

Етіологічна класифікація
I. Цукровий діабет 1-го типу, або «юнацький діабет», проте захворіти можуть люди будь-якого віку (деструкція β-клітин, що призводить до розвитку абсолютної довічної інсулінової недостатності):
— автоімунний, у тому числі LADA;
— ідіопатичний.
II. Цукровий діабет 2-го типу (дефект секреції інсуліну на тлі інсулінорезистентності)
MODY — генетичні дефекти функції β-клітин.
III. Інші форми діабету:
— генетичні дефекти (аномалії) інсуліну і/або його рецепторів;
— захворювання екзокринної частини підшлункової залози; 
— ендокринні захворювання (ендокринопатії): синдром Іценка — Кушинга, акромегалія, дифузний токсичний зоб, феохромоцитома й ін.;
— діабет, індукований ліками;
— діабет, індукований інфекціями;
— незвичні форми імуноопосередкованого діабету;
— генетичні синдроми, поєднані з цукровим діабетом.
IV. Гестаційний цукровий діабет — патологічний стан, що характеризується гіперглікемією, яка виникає на тлі вагітності в деяких жінок і зазвичай спонтанно щезає після пологів.

Класифікація за тяжкістю перебігу захворювання
1. Легкий перебіг.
2. Середній ступінь тяжкості. 
3. Тяжкий перебіг.
Класифікація за ускладненнями
1. Діабетична мікро- й макроангіопатія.
2. Діабетична нейропатія.
3. Діабетична ретинопатія.
4. Діабетична нефропатія.
5. Діабетична стопа. 

Ознаки діабету
Ознаками діабету першого типу є: спрага, часте сечовипускання, значна втрата ваги, сухість у роті, дратівливість, швидка втомлюваність, нудота, іноді блювання. 
Другорядними ознаками діабету такого типу є: болі в серці, болі в литкових м’язах і судоми в них, фурункульоз, шкірний свербіж, головні болі, дратівливість і порушення сну. 
Для діабету другого типу характерне оніміння і судоми ніг, больові відчуття в ногах, а також руках, відчуття постійної спраги, свербіж, помутніння в очах, погане загоєння ран, наявність шкірних інфекцій, втомлюваність, а також сонливість, зниження больової чутливості, часті інфекційні хвороби, поступове підвищення ваги, зниження в чоловіків потенції й ін. 
При появі вищезгаданих ознак і симптомів цукрового діабету пацієнту слід терміново здати аналізи, що зможуть допомогти виявити рівень вмісту цукру в крові, а також сечі.
При виявленні у хворого цукрового діабету лікарем призначається необхідне лікування. Сьогодні терапія цукрового діабету в більшості випадків є симптоматичною, вона спрямована на усунення наявних у пацієнта симптомів. Основними задачами спеціаліста-ендокринолога в даному випадку є компенсація вуглеводного обміну, нормалізація маси тіла пацієнта, профілактика, а також лікування ускладнень, що з’являються, і навчання грамотної поведінки.

Ускладнення цукрового діабету
Діабетична полінейропатія — найчастіше у вигляді двосторонньої периферичної нейропатії за типом «рукавичок і панчох», що починається в нижніх частинах кінцівок. Втрата больової й температурної чутливості — найбільш важливий фактор у розвитку невропатичних виразок і вивихів суглобів. Симптомами периферичної нейропатії є оніміння, відчуття печіння або парестезії, що починається в дистальних областях кінцівки. Характерне посилення симптоматики в нічний час. Втрата чутливості призводить до травм, які легко виникають. 
Діабетична стопа — ураження стоп хворого на цукровий діабет у вигляді гнійно-некротичних процесів, виразок і кістково-суглобових уражень, що виникає на тлі зміни периферичних нервів, судин, шкіри та м’яких тканин, кісток і суглобів. Є основною причиною ампутацій у хворих на цукровий діабет. 
У хворих на діабет спостерігається зниження імунної системи та тяжкий перебіг інфекційних захворювань, грибкові інфекції:
— оніміння рук і ніг;
— сухість шкірних покривів;
— погане загоєння ран, наявність шкірних інфекцій.

Аплікаційна терапія має бути застосована з урахуванням стану шкіри. Дуже важливо уникати травматизму шкіри.
З цією метою рекомендується використовувати аплікатори з меншим кроком, наприклад: 3,5; 4,9; 5,0 мм або через тонку тканину або марлеву прокладку, можна устілки, оскільки на них є ще додаткові обмежувальні валики. 
Зони аплікацій: основні 5, 6; додаткові 16, 17; допоміжні 1, 2, 23.

Рекомендується використовувати наступні аплікатори 
Варіанти аплікаторів на основну й додаткову зони.
1. «Ромашка М» застосовується в положенні лежачи на зони 5, 6 або 16, 17 на область живота. 
2. Аплікатор «Квадро», крок 4,9 мм, вкладається уздовж хребта із захопленням зон 5, 6 або впоперек спини почергово на зону 5, 6; на область живота на зони 16, 17.
4. Аплікатор «Шанс» застосовується вздовж або впоперек хребта на зони 5, 6 або на область живота на зони 16, 17.
5. «Устілки плюс» застосовуються вздовж або впоперек хребта на зони 5, 6, або 16, 17 на передній поверхні грудної клітки.
6. Пояс «Малюк» закріплюється упоперек хребта на зону 5, уздовж хребта на зони 5, 6 або застосовується в положенні лежачи як звичайний аплікатор на зони 5, 6 або на передній поверхні грудної клітки на зони 16, 17.
7. Пояс «Універсальний М» фіксується на тулубі на зони 5, 6 на спині й одночасно на зони 16, 17 на животі, а також застосовується в положенні лежачи як звичайний аплікатор на зони 5, 6 або на передній поверхні грудної клітки на зони 16, 17.
8. Обкатка валиками «Великим», «Універсальним М», «Валиком лицьовим М», «Валиком лицьовим МК» через тканину зон 5, 6, 16, 17.

Варіанти аплікаторів на допоміжні зони:
1. Пояс «Чарівна стрічка «Здоров’я», 1-смуговий, 1 п + 1 п 5–7–9-сегментний, обгортаються руки (зони 21, 23, 25), ноги (зони 29, 31).
2. Обкатка валиками «Великим», «Універсальним М», «Валиком лицьовим М», «Валиком лицьовим МК» через тканину зони: 23 на руках, 29, 31 на ногах.
3. «Устілки плюс» на стопи через тканину в положенні сидячи — зона 31.

Загальні рекомендації
Окрім вказаних зон застосування аплікаторів і валиків, досить ефективною є довготривала фіксація (30–60 хв) маленьких аплікаторів у точках А, В, С, D почергово, перехресно, чергуючи через день стопи, використовуючи аплікатори «Краплинка» на пересувних поясках.
Наприклад, А1, А2 справа, В справа, С справа, D зліва, а наступного дня — навпаки. Потенціювання лікувального ефекту і стабілізація результатів найбільш виражені при поєднанні аплікацій з «Літовітом О» та «Нутриконом» й ін.

Додаткові рекомендації.
На спину вкладатися не треба. Для укладання аплікатора на область спини потрібно лягти на живіт, на спину під аплікатор покласти складену вдвічі марлеву прокладку, змочену водою або анальгіном для посилення ефекту гальванізації. Для притиску на аплікатор зверху кладуть мішечок з піском. 
Відчуття мають бути комфортними, безболісними, час прикладання не більше 20–30 хвилин.
При цукровому діабеті легкого ступеня багатоголчаста терапія допомагає підшлунковій залозі відновитися енергетично, що сприяє покращанню її роботи й стабілізації рівня глюкози в крові. 
При інсулінозалежних формах аплікація добре доповнює інсулінотерапію, при цьому можливе зниження доз інсуліну під контролем рівня глюкози в крові та після консультації лікаря.